Дайджест #28. П'ятниця, 3 липня

Автор аналізує, як AI викривляє "економіку теорем" у математиці, де єдиною визнаною валютою були доведення, ігноруючи справжню суть — концептуальне розуміння та нейропластичне піднесення світогляду. Він вказує, що бенчмарки на кшталт First Proof та випадок із Math Inc і нечитабельним blob-доведенням показують загрозу: AI може генерувати формально правильні, але безглузді для людей доведення, які не збагачують математичний корпус. Також існує гігантський "звис" (Overhang) непомічених зв'язків між існуючими результатами, який LLM легко збиратимуть, оминаючи людський концептуальний внесок. Математичній спільноті пора припинити соромитись інтуїції та переглянути критерії цінності, інакше математика в очах суспільства остаточно перетвориться на закриту гру, де люди програють машинам.

Стаття нагадує, що навіть у добу всесильних AI ми можемо випадково виявити, що посередність і є справжня проблема, а не відсутність теорем.

З січня 2025 року уряд США став прямим акціонером 26 компаній у дев’яти секторах, зокрема критичних мінералів, напівпровідників, боєприпасів, квантових обчислень та ядерної енергетики. Наразі вкладено $23.9 млрд через комбінацію прямих equity-інвестицій, грантів та гарантованих угод про викуп продукції, а законодавчий ліміт для таких вкладень зріс до $205 млрд. Серед помітних угод — 15% частка в MP Materials, 9.9% в Intel, конвертований $1 млрд у ракетний підрозділ L3Harris та міноритарні позиції в дев’яти квантових стартапах. Вашингтон фактично діє як суверенний фонд, націлюючись насамперед на робототехніку, дрони та розширення мінеральної програми.

NSA працює над послабленням криптографічного стандарту ietf-tls-ecdhe-mlkem, просуваючи натомість урізаний варіант ietf-tls-mlkem. Після нещодавньої поразки на голосуванні в IETF TLS working group представники АНБ почали масово скликати нових учасників, включно з людьми, які раніше ніколи не з’являлися в робочій групі. Будь-хто може приєднатися до розсилки й до 7 липня 2026 року заявити про незгоду з публікацією цього документа — достатньо написати лист із реальним іменем, інакше опозицію можуть проігнорувати.

Це виглядає як класична інституційна маніпуляція відкритим процесом — спочатку програють по суті, потім намагаються продавити чисельністю.

13 квітня 2026 року губернатор Вірджинії підписала закон S.B. 388, який з 1 липня 2026 року забороняє продаж геолокаційних даних у межах VCDPA. Вірджинія стала третім штатом після Меріленду та Орегону з такою забороною, але її визначення «продажу» вужче — лише обмін за грошову винагороду. Схожі законопроекти розглядаються в Каліфорнії, Массачусетсі, Вермонті та штаті Вашингтон на тлі розслідувань генпрокурора Каліфорнії та settlement з FTC щодо торгівлі геолокаційними даними.

Цікаво, що Вірджинія заборонила лише грошовий продаж, тоді як Меріленд і Орегон охопили й обмін за «іншу цінну винагороду».

DOJ та 18 штатів уклали угоду з трьома найбільшими виробниками яєць, які у 2022–2025 роках, за численними доказами, маніпулювали бенчмарк-цінами через фальшиві заявки, використовуючи пташиний грип як прикриття. Покарання склало $3 млн штрафу та 53 млн яєць на благодійність — це в тисячу разів менше, ніж отриманий від змови прибуток понад $3 млрд, і без визнання вини. Попри слабкість покарання, саме розслідування змусило ціни впасти, а справа стала підтвердженням теорії «жадіфляції».

Схема виявилась ідеальною: майже нульовий ризик, дохідність у 1000 разів більша за «штраф», а зекономлені гроші вже інвестують у диверсифікацію — залишається лише аплодувати бізнес-кмітливості.

ZeroFS — це лог-структурована файлова система, що надає POSIX-доступ до S3-бакетів через NFS, 9P або блокові пристрої через NBD. Усі дані шифруються (XChaCha20-Poly1305) та стискаються перед завантаженням, а теплі читання обслуговуються з локального кешу за мікросекунди. Проект проходить публічне CI з pjdfstest, xfstests та Jepsen, підтримує георозподілені дзеркала ZFS і має веб-консоль із файловим менеджером та терміналом.

Щоб отримати допомогу від незнайомців, треба поставити себе на їхнє місце, а не фокусуватися на власних потребах. Важливо показати свою серйозність — не словами, а конкретними доказами роботи, дуже стисло пояснити контекст і зробити запит максимально легким для виконання: конкретним, обмеженим у часі та з мінімальними витратами для іншої людини. Також варто дозволити людині легко сказати «ні», бо вимушена згода руйнує стосунки, а добровільна допомога стає основою для подальшої співпраці.

Більшість цих порад видаються очевидними, але на практиці мало хто готовий витратити час, щоб зробити своє прохання зручним для адресата.

Сатиричний допис про те, як автор зателефонував на гарячу лінію DOGE, щоб повідомити про «марнотратство» своєї тітки-держслужбовиці — вона купувала блокноти Moleskine та маленьку ялинку для офісу. Він так і не дочекався відповіді, а тепер непокоїться, чи не зіпсує це родинні посиденьки.

Іронія в тому, що сама гаряча лінія, схоже, працює не краще за ті витрати, які мала виявляти.

Rivian відмовляється підтримувати CarPlay, аргументуючи це тим, що він займає весь екран. Автор на прикладі Volvo показує, що звичайний CarPlay спокійно співіснує з рідним інтерфейсом автовиробника, і взагалі він опціональний — користувачі самі обирають, чи його використовувати. Через цю відмову автор не розглядає Rivian для покупки, хоча йому дуже подобаються їхні авто, і закликає компанію перестати бути впертою та додати підтримку, щоб відкритися ширшому колу клієнтів.

Виправдання про зайнятий екран виглядає радше як надумана відмовка, аніж реальна технічна проблема — надто вже зручний аргумент, коли просто не хочеш додавати чужу екосистему.

Уряд Іспанії почав розсилати державним компаніям директиви про заборону укладати контракти з американською data analytics компанією Palantir Technologies через побоювання щодо витоку секретної інформації, яка стосується національної безпеки. Обмеження стосуються таких великих гравців, як Telefónica, Indra та військовий суднобудівник Navantia, і вже зірвали кілька проєктів, включно з угодою з Guardia Civil. Хоча чинний оборонний контракт на €16,5 млн з військовою розвідкою поки що діє, Монклоа не поспішає його продовжувати, попри лобіювання військових, і натомість прискорює інвестиції у власні технологічні платформи.

За політичним рішенням, окрім турботи про суверенітет даних, чітко проглядається особиста неприязнь прем’єра Санчеса до оточення Трампа, з яким тісно пов’язані засновники Palantir.

Дослідження показує, що тренування лише одного шару трансформера може дати майже весь приріст якості від повного RL-навчання, а іноді навіть перевершити його. Ефект виявився стабільним на семи моделях, трьох RL-алгоритмах і різних задачах — від математики до генерації коду. Найбільший внесок дають шари в середині мережі, а вхідні та вихідні шари майже не впливають на результат. Такий розподіл зберігається незалежно від сімейства моделей чи алгоритму.

Схоже, повний fine-tuning не просто надлишковий, а іноді навіть шкідливий — принаймні для RL.

Slopo — CLI-інструмент для виявлення неточного дублювання коду за допомогою embedding-моделей. Він знаходить семантично схожі, але не ідентичні фрагменти, розкидані по різних частинах кодової бази, що найважче виявити іншими засобами. Для кожної одиниці коду обчислюється embedding, потім пари з високою косинусною схожістю групуються в кластери, які ранжуються з урахуванням відстані між файлами. Отриманий звіт призначений для перевірки AI-агентом або людиною, після чого підтверджені дублікати можна рефакторити, а помилкові — додати в ignore-файл для подальших запусків. Підтримує Python, TypeScript, JavaScript, Java, Kotlin, C#, Go, Rust, налаштовується через конфігураційний файл і працює з зовнішніми embedding-провайдерами через LiteLLM.

Інструмент цікаво перетворює пошук дублікатів на ітеративний процес, тісно інтегрований із AI-кодингом: від знахідки до вердикту асистента і далі до автоматичного виправлення.

FreeGraphPaper.net дозволяє безкоштовно й без реєстрації завантажувати чисті PDF-шаблони міліметрового паперу різних типів: класична квадратна сітка (5 мм, 1/4 дюйма), dot grid, ізометрична, гексагональна чи лінійована. Можна обрати готовий популярний шаблон або налаштувати власний прямо в браузері й одразу бачити точний попередній перегляд. Підтримується широкий спектр форматів — від US Letter і A4 до архітектурних Arch E та ISO B/C серій. Для точного друку потрібно вимкнути опцію «вписати в сторінку» та залишити масштаб 100%.

Cursor опублікувала результати CursorBench 3.1 – бенчмарку для AI-агентів, який оцінює їх на неоднозначних багатофайлових задачах з реальних сесій. Лідером за score стала Fable 5 Max (72.9%), але вона найдорожча ($18.02 за задачу), тоді як Composer 2.5 показав 63.2% за лише $0.55. У версії 3.1 додали завдання на розуміння кодової бази, пошук багів та code review.

Найцікавіше тут – як бюджетний Composer 2.5 майже не поступається вдвічі дорожчим конкурентам, хіба що Fable 5 Max дійсно вирвався вперед за якістю.

Vite+ — це уніфікований опенсорсний інструментарій для веб-розробки, який об'єднує Vite, Vitest, Rolldown, Oxlint та інші інструменти під одним CLI. Замість кількох окремих команд розробники отримують єдиний набір (vp dev, vp check, vp build тощо), що спрощує локальну роботу, CI та онбординг нових учасників. Бета-версія вже містить розумне кешування, покращену міграцію наявних проєктів і підтримку корпоративних проксі, а кількість публічних репозиторіїв, що її використовують, перевищила 1300.

Схоже на спробу стати "Bun для фронтенду" — менше збірки зоопарку, один інтерфейс для всього, хоча завжди є ризик прив'язатися до чужої думки про те, як має виглядати твій toolchain.

Mail Memories — десктопна утиліта для macOS та Windows, яка локально сканує всю історію Gmail, знаходить усі прикріплені фотографії та зберігає їх в оригінальній якості на комп’ютер, сортуючи за роками. Програма працює приватно: з’єднання з Google відбувається напряму через одноразовий App Password без залучення сторонніх серверів, пошта не змінюється. Перші 50 фото можна врятувати безкоштовно, повна ліцензія — одноразовий платіж $29, без підписок.

Корисний інструмент для цифрової археології, хоча $29 за таку просту автоматизацію — це трохи боляче.

Випущено Immich v3.0.0 — велике оновлення self-hosted фотосервісу. Серед головного: не-деструктивне редагування на мобільних пристроях, превʼю Workflows з drag-and-drop автоматизацією, значно надійніший background backup на Android, перевірка цілісності файлів (integrity checks), HLS з real-time transcoding для відео у веб-версії, новий відеоплеєр, слайд-шоу на мобільному, OCR та можливість одразу завантажувати фото в альбом. Більшість breaking changes стосуються лише сторонніх інтеграцій через API, оновлення для звичайних користувачів просте.

Схоже, Immich впевнено перетворюється на найпотужнішу self-hosted альтернативу Google Photos.

У Швейцарії 25-гігабітний інтернет з’явився не через магію вільного ринку, а через жорстке регулювання: оптоволоконну мережу будують як нейтральний спільний актив за принципом point-to-point, з відкритим доступом для будь-якого провайдера. У США та Німеччині підхід «вільного ринку» призвів до територіальних монополій або безглуздого дублювання каналів, що гальмує швидкості й підвищує ціни. Швейцарська модель доводить, що в природних монополіях справжня конкуренція можлива лише тоді, коли володіння інфраструктурою примусово відокремлене від надання послуг.

Схоже, найкращий друг ринкової конкуренції — це суворий регулятор із добрим смаком до point-to-point архітектури.

`crustc` — це rustc 1.98.0-nightly, перетворений на 46 мільйонів рядків коду C, який можна зібрати за допомогою GCC та make. Це частина інструментарію `cilly`, що компілює Rust у C, адаптуючи вихідний код під особливості конкретного C-компілятора та платформи. Головна мета — запускати Rust на старому чи екзотичному залізі, де є лише C-компілятор, зокрема через мережеву компіляцію для систем без крос-компіляторів.

Автор мимохідь згадує, що поклав ліву руку в блендер, і блендер переміг — код від цього кращим не став, але точно став болючішим.

Майже 30 років тіло альпініста в яскравих зелених черевиках слугувало моторошним орієнтиром на висоті понад 8000 метрів на Евересті, відомим як "Green Boots". ДНК-тест нарешті встановив, що це був 47-річний індійський альпініст Дордже Моруп, а не Цеванг Палджор, як вважали раніше. Моруп загинув у травні 1996 року під час сходження в складі експедиції, що потрапила в жорстокий буран, і тепер влада планує небезпечну операцію з евакуації його останків.

Вражає, що тіло людини може стати частиною маршруту, на який дивляться сотні альпіністів, і лише через 30 років воно отримає шанс на повернення додому.

Safari MCP server — це локальний сервер на основі Model Context Protocol, який дозволяє AI-агентам (Claude, Codex тощо) напряму підключатися до вікна Safari для автономного дебагінгу. Агент отримує доступ до DOM, мережевих запитів, консольних повідомлень і скріншотів, що прискорює виявлення багів, перевірку доступності та аналіз продуктивності без ручного перемикання між інструментами. Для роботи потрібен Safari Technology Preview 247, увімкнене віддалене автоматизування та проста конфігурація в mcp.json; сервер не передає дані Apple.

WebKit нарешті згадав, що розробники користуються не лише Xcode-симулятором, а й живим браузером — тепер агентам не доведеться вивчати мистецтво описувати скріншоти словами.

Manticore Search перебудувала бекенд для виконання ONNX-моделей у функції Auto Embeddings, що дало в середньому 14-кратне прискорення порівняно зі старим шляхом через SentenceTransformers/Candle. На стандартному сервері (16 ядер) пропускна здатність зросла з 5–11 docs/sec до діапазону 70–230 docs/sec завдяки відмові від батчування документів усередині воркера та вимкненню intra_op_spinning в ONNX Runtime. Нова архітектура використовує одну спільну сесію замість пулу, оскільки ORT на Linux/macOS є thread-safe для викликів Run(), і паралелить обробку лише для великих вставок, уникаючи зайвої координації. Для максимальної швидкості рекомендовано надсилати великі INSERT з одним клієнтським потоком — пік у 233 docs/sec досягнуто саме так.

Схоже, що «роби менше зайвої роботи» знову перемогло класичні поради про батчування — цікаво, скільки ще проектів марно гріють CPU через intra_op_spinning.

Podman v6.0.0 отримав суттєво оновлений мережевий стек: slirp4netns та iptables замінено на Netavark, Pasta і nftables, а також додано експериментальну підтримку Pesto для збереження коректної source IP у rootless контейнерах. Podman Machine тепер пропонує уніфікований досвід роботи з різними VM-провайдерами та команду `podman machine os update`, а Quadlet отримав підтримку REST API, відстеження пов’язаних файлів і розширення для .volume units. Окремо перероблено обробку конфігураційних файлів для надійнішої роботи в багатокористувацьких середовищах і покращено сумісність із Docker API.

Перехід на nftables замість iptables — давно назріле спрощення, хоча в production-середовищах варто уважно протестувати нові мережеві компоненти.

4 червня 2026 року Міністерство торгівлі США видало директиву, яка забороняє федеральним статистичним агенціям використовувати noise infusion, differential privacy та інші сучасні методи захисту конфіденційності, обмежуючи їх лише коарсенінгом і придушенням даних. Автори на прикладах показують, що без додавання шуму стає неможливо одночасно гарантувати і корисність опублікованих даних, і дотримання закону про нерозголошення інформації про окремих респондентів. За цим рішенням стоїть політична зацікавленість, а не наукова оцінка, і воно ставить під загрозу довіру до перепису та економічної статистики.

Це рідкісний випадок, коли політики настільки прямо наказують відмовитися від математично обґрунтованих гарантій приватності, навіть не приховуючи мотиву — унеможливити надійне маскування чутливих персональних характеристик.

Спільне розташування стану workflow та даних застосунку в одній базі Postgres дозволяє виконувати оновлення в межах однієї транзакції — це усуває часткові відмови та спрощує обробку крайових випадків. Для ідемпотентності такий підхід дає семантику exactly-once: чекпоінт кроку та зміни в БД або фіксуються разом, або повністю відкочуються. Для атомарності замість класичного transactional outbox з окремим полінгом використовується UDF, що ставить workflow у чергу в тій самій транзакції, гарантуючи узгодженість без додаткової інфраструктури.

А що буде з продуктивністю, коли тисячі workflow-черг почнуть блокувати один одного в одній БД? Ідея звучить привабливо, але без benchmark-ів це виглядає як чергова спроба все заштовхати в Postgres.

claude-real-video — це Python-інструмент для локального аналізу відео за допомогою LLM: він витягує ключові кадри на основі детекції змін сцен, вилучає майже дублікати через порівняння пікселів у ковзному вікні, транскрибує аудіо (Whisper або готові субтитри) та формує зручну для моделі теку з маніфестом. Підтримує URL (YouTube, Instagram тощо) через yt-dlp або локальні файли, не потребує завантаження відео в хмару. Завдяки динамічному вибору кадрів і дедублікації він витрачає менше контексту, уникаючи зайвих повторів статичних сцен і пропусків швидких змін.

Корисна річ для тих, хто втомився пояснювати ChatGPT, що відео — це не лише текст.

Метод «короткого повідка» для AI-кодингу пропонує досвідченим розробникам стратегію, протилежну «vibe engineering»: не відпускати агента у вільне плавання, а постійно тримати його під жорстким контролем. Розробник не виходить із циклу — аналізує кожен диф перед застосуванням, часто відхиляє небажані зміни та комітить після кожної підзадачі, щоб AI не зіпсував уже готове. Окремий акцент — на рев’ю: PR має перевіряти і AI (як просунутий лінтер), і людина-автор, яка зобов’язана пройти власний код рядок за рядком, перш ніж віддати мейнтейнеру.

Іронічно, що метод «короткого повідка» по суті повертає нас до уважного ручного код-рев’ю, але тепер із AI як старанним, хоч і трохи некмітливим помічником, якому не можна довіряти навіть на хвилину.

Більшість інструментів видимості в AI (ChatGPT, Claude, Gemini тощо) продають оманливу точність — рейтинги, відсотки частки голосу, зміни позицій, — хоча вимірювання базуються на одиничних сесіях скрапінгу чи API-викликах, які дуже залежать від персоналізації, географії, недетермінізму моделей та дрейфу їхніх версій. Автор показує, що той самий набір даних може дати три різні показники залежно від формули, а повторні запуски одного промпту часто повертають різних брендів. Чесний підхід — показувати розподіл, методологію та сирі докази, а не одне число, що й пропонує його власний open-source інструмент Canonry, який використовує повторювані API-виклики з явним контролем географії та аудит-логом.

Самокритика, загорнута в пітч, але претензії до галузі технічно обґрунтовані й нагадують, як роками SEO-інструменти малювали гарні лідерборди на основі дуже хиткої методології.

Flow — це предметно-орієнтоване розширення C++11, створене для FoundationDB, яке додає акторну модель конкурентності через власний компілятор. Воно надає ключові слова ACTOR, wait(), Promise/Future та choose...when, дозволяючи писати асинхронний код, що потім перетворюється на звичайний C++ з колбеками. Це дає змогу поєднати продуктивність нативної компіляції зі зручністю акторів і підтримкою детермінованих симуляцій для тестування відмов. У статті також перелічені підводні камені: локальні змінні не переживають wait(), state-змінні мають незвичну область видимості, а поведінка this і лямбд відрізняється від стандартного C++, що може ламати IDE.

Ще один спосіб змусити C++ прикидатися Erlang, не жертвуючи при цьому швидкістю — і з неминучим набором ритуальних танців навколо компілятора.