Дайджест #61. Понеділок, 10 серпня

У статті досліджуються «ненормальні» магічні гексагони — послідовні числа, що не починаються з 1, суми яких однакові в усіх напрямках. За допомогою антисиметрії та представлення через потенційне поле автор звузив простір пошуку, а потім разом із GPT-5.6 Sol розробив конструктивний доказ існування таких гексагонів для будь-якого порядку n>3. Хоча формальної верифікації ще немає, практично конструкція працює, а знайдені поля вражають плавними ландшафтами.

Примітно, що потенційні поля великих гексагонів нагадують топографічні карти — мабуть, це не випадковість.

Маніфест до 40-річчя Phrack порівнює хакерський дух 80-х — цікавість, бунт, свободу — із сучасною комерціалізацією, де злом перетворився на роботу, bug bounty платформи та корпоративні значки. Автор стверджує, що справжній андеграунд не зник, а сховався в закритих Matrix-кімнатах і тихих репозиторіях, і закликає нове покоління не плутати сертифікати з компетентністю та повернутися до дослідження систем без дозволу.

Тепер лишилося тільки знайти той самий Matrix-канал, де можна обговорювати shellcode, а не свій LinkedIn.

Автор рефлексує над цитатою Пітера Блока про дорослі стосунки, де можна казати «ні», і розповідає, як під час занять йогою в орендованому приміщенні кав'ярні вимкнув кондиціонери всупереч забороні, бо холод заважав практиці. Незважаючи на тиск і погрози розірвати договір, він відстояв свою позицію. Стаття нагадує, що казати «ні» завжди можна, і це частина дорослої взаємодії.

Стаття стверджує, що ідеальний URI — той, який ніколи не змінюється. Автор розбирає типові виправдання для зміни адрес (реорганізація сайту, зміна технологій, переїзд файлів) і наполягає, що це лише питання дисципліни та продуманого дизайну. Головна порада — прибирати з URI все зайве: імена авторів, статуси, розширення файлів, назви технологій, залишаючи лише дату створення.

"Hall of flame" через 25 років виглядає як археологічна знахідка, але суть не застаріла — сайти досі ламають посилання з тим самим ентузіазмом.

Сайт Tuxedo No.2 — це детальний онлайн-довідник із коктейлів та інгредієнтів. Кожен рецепт супроводжується історичним контекстом, описом смаку та практичними порадами щодо вибору брендів. Окрім напоїв, є розлогі статті про базові спирти (gin, rum, whiskey, brandy, tequila), вермути, біттери та інші складові, що робить його корисним як для новачків, так і для досвідчених барменів.

Така кількість рецептів перетворює домашній бар на бездонну фінансову яму, але хоча б із почуттям стилю.

Більшість сучасних інструментів для agentic development — це vapourware, створене інженерами з безлімітними токенами та без жодного тестування юзабіліті. Вони не усувають тертя в роботі, а додають нового: замість магічного виконання завдань сервіс ONA витратив $20 лише на спроби синхронізувати задачі з Linear. Якби agentic development справді працював так, як обіцяє маркетинг, його творці мали б найбільш відшліфований софт на ринку.

Коли AI обіцяє автономно керувати всім циклом розробки, але не може навіть залогінитися без танців із бубном — це майже мистецтво.

us-vs-them — інструмент (бібліотека та CLI) для визначення provenance окремих рядків тексту, редагованого під agentic editing, на основі виключно історії версій git. Він видає діапазони рядків із коефіцієнтом від 0.0 (повністю машинний текст) до 1.0 (повністю людський), де проміжні значення означають людський текст, згодом змінений агентом. Це дає змогу позначати «недоторканні» людські фрагменти й дозволяти агенту вільно переписувати все інше, не покладаючись на спеціальне маркування.

Підхід імпонує тим, що не потребує жодної розмітки у файлах — уся магія витягується з `git blame`, що робить його природним для будь-якого репозиторію.

Стаття досліджує атаки через CSS у вебпоштових клієнтах: обхід санітизаторів, вихід за межі довіреного UI, ексфільтрацію токенів і паролів. Розглянуто мутації CSSOM, CSS-гаджети в Outlook, hotwiring кліків у Fastmail, створення кейлогерів та обхід проксі зображень у Gmail, ProtonMail. Окрему увагу приділено викраденню паролів у реальному часі через фішинговий логін на повний екран лише засобами CSS.

SAP призупинила більшість відряджень і найму через зростання витрат на AI, дозволяючи лише AI-відрядження та найм. За словами внутрішнього джерела, обмеження досі чинні, і компанія саме розгортає новий AI-інструмент, що може ще збільшити витрати. Це ілюструє, як замість економії AI часто призводить до перевитрат, і бізнес шукає способи вгамувати зростання видатків.

Том Стентон спроектував і збудував суто гравітаційну требушет, яка вперше в історії розігнала 4-грамовий снаряд до 776 миль/год — на 9 миль/год швидше за швидкість звуку. Щоб обійти фізичне обмеження сталої швидкості падіння вантажу, він використав ступінчасту систему шківів з передавальним числом 3:1 та надлегкий карбоновий важіль вагою 116 грамів, який витримав 2342 оберти за хвилину. Запуск супроводжувався характерним звуковим ударом.

Середньовічні інженери, мабуть, уявляли собі щось подібне, коли отримували особливо амбітне технічне завдання від короля.

Японський патентний суд визнав недійсним один із ключових патентів Red на стиснене Raw відео — те, чого раніше не змогли добитися Apple, Sony та Nikon. Panasonic довела, що технологія була очевидною для фахівців на момент подання. Це може скасувати ліцензійні платежі з ProRes RAW, хоча це не гарантує зниження цін для споживачів. Nikon, який у 2024 році просто купив Red, тепер змушений захищати патент, який сам вважав недійсним.

Іронія: викупити проблему виявилося дорожче, ніж визнати її непереконливою.

Стаття досліджує, чому одні люди легко змінюють життя, а інші застрягають у нерішучості. Ключова ідея — якщо ставитися до досвіду як до самоцілі, а не лише як до засобу, ти завжди виграєш, незалежно від результату. Авторка ілюструє це методом Майлза Девіса (постійна відмова від старого стилю заради нового звучання) та ідеєю Георга Ліхтенберга про "Waste Books" — величезний обсяг чорнової роботи, більшість якої йде у смітник, але саме вона тренує розум. Також згадується концепція Кейт Голл про "рів із низького статусу" — готовність виглядати безглуздо на етапі навчання, що є платою за будь-яке опанування нового.

Стаття описує процесор Alpha 21264 — 64-бітний RISC-чип для Windows NT, який у 1998 році обіцяв тактові частоти до 1 ГГц і випереджав майбутній Intel Merced за очікуваною продуктивністю. Він був єдиним RISC-процесором, що залишився для NT після занепаду MIPS і PowerPC, і міг стати серйозною альтернативою x86, хоча майбутнє архітектури було непевним через продаж заводу Intel та поглинання Digital компанією Compaq. Його унікальна риса — здатність виконувати до 80 інструкцій поза порядком (out-of-order execution) з розподілом цілочисельних регістрів на два кластери, що дозволяло досягати високих частот без вузьких місць. Очікувалося, що завдяки дешевшим материнським платам і ліцензуванню шини AMD, системи з 21264 можуть подешевшати до $1500, кидаючи виклик гегемонії x86.

Іронія в тому, що попри всю технічну досконалість, Alpha так і не стала масовою платформою для NT, але її архітектурні рішення перегукуються з пізнішими розробками Intel і AMD.

Автор запустив веб-додаток Dark Hours, який показував видимість нічного неба, але згодом виявив, що згенерований за допомогою Claude інструмент майже повністю повторює існуючий open-source проект DarkHours.app, навіть із характерним багом. Після контакту з розробником оригіналу він перенаправив свій домен на нього, скасував вихід iOS-версії та публічно перепросив за безвідповідальне використання AI. Террі визнав, що не перевірив унікальність створеного ШІ продукту, і пообіцяв більше не генерувати веб-проєкти у такий спосіб.

Це чесна і рідкісна реакція на ненавмисний плагіат, породжений сліпим використанням генеративного ШІ, — варто було б частіше бачити подібну відповідальність замість спроб виправдатися.

Автор радить не брати телефон у туалет, щоб використати цю природну паузу для справжнього відпочинку мозку від інформаційного шуму. Без постійної стимуляції мозок встигає обробити емоції, зібрати думки до купи й навести лад. До того ж це банально гігієнічніше.

А якщо ви читаєте це, сидячи на унітазі, — вітаю, у вас іронія вищого ґатунку

Автор оживив reMarkable 2, який чотири роки пролежав без діла. Через SSH виправив збитий системний час, що блокував оновлення, і послідовно встановив дві версії ПЗ. Після цього увімкнув веб-інтерфейс для прямого завантаження PDF локально, обійшовши непрацюючу хмарну синхронізацію.

Навіть e-ink планшету потрібен правильний час, щоб не вдавати цеглину.

Проект є нативним портом Microsoft Word 1.1a (Opus) на x64 без жодної емуляції — оригінальний код адаптовано до сучасних Win32 API, а 16-бітний асемблер та сегментовану пам'ять замінено на безпечні 64-бітні аналоги. Усі діалоги, команди та поведінка збережені, а збирається він через CMake у Visual Studio 2022 як звичайний 64-бітний застосунок.

Тепер Word 1.1a можна запустити на Windows 11 без танців із DOSBox — лишилося знайти принтер із LPT-портом.

Проєкт Oberon System Ніклауса Вірта перенесено з Oberon-07 на Oberon-90 і адаптовано для запуску на RISC-V (RV32) за допомогою компілятора OP2 та емулятора rv32emu. Мета — зробити систему доступною на сучасному недорогому обладнанні (наприклад, ESP32), зберігши точну відповідність апаратній моделі книги. У репозиторії є вихідний код, інструменти для збірки, готова віртуальна машина та прекомпільовані пакунки для Linux і Windows.

Автор перепакував свою попередню розробку — CoLaR-голову для латентного міркування на базі DeepSeek-V4-Flash — у повноцінну самодостатню модель. Модель quantized у NVFP4, містить в собі DSpark draft block для speculative decoding і тепер постачається єдиним репозиторієм на HuggingFace, тому для сервінгу достатньо однієї команди. Сервінг працює на форку vllm із замкненим циклом латентного декодування: прихований стан із 35-го шару стискається у 1024-вимірний latent, декодується назад у residual stream, а навчена stop head вирішує, коли припинити думати. На BBH модель отримала aggregate 0.94 (flexible-extract), показуючи силу на багатокрокових задачах і слабкість на суто синтаксичних.

Схоже, головна інновація тут — не сама архітектура, а дисципліна пакування: зібрати всі ваги, квантувати до NVFP4 і змусити це працювати на реальному залізі з 1.40× прискоренням speculative decoding.

У 2011 році Джеремі Кіт посперечався на $1000, що через 11 років URL www.longbets.org/601 перестане працювати, адже веб-сторінки мають властивість зникати. Меттью Гоґі заперечив, вважаючи, що технології та стратегії підтримки сайтів стали достатньо зрілими для збереження стабільних URI. У 2022 році Гоґі виграв — сторінка за вказаною адресою все ще доступна, а призові отримає Internet Archive.

Іронія в тому, що ставка про неминучість link rot сама стала доказом того, що дещо в інтернеті таки може жити довше, ніж ми думаємо.

Власники MySpace натякнули на перезапуск платформи, що викликало хвилю ностальгії серед колишніх користувачів, які згадують її як простір для автентичного самовираження без алгоритмів та фільтрів. Експерти радять не конкурувати із сучасними гігантами, а зробити ставку на музичну спадщину, кастомізацію профілів та відчуття "власного куточка в інтернеті". Успіх ідеї залежатиме від зручності дизайну та здатності запропонувати спокійніший досвід на противагу агресивним алгоритмічним стрічкам.

Сама ідея, що для відчуття автентичності треба відмотати час до 2007 року, багато говорить про те, куди ми прийшли.

З 14 серпня auto mode стає типовим для Pro, Max і Team планів у Claude Code. Вбудований класифікатор безпеки блокує небезпечні дії краще за людей — в експерименті з 1053 тестувальниками він зупинив 89% шкідливих команд, тоді як люди помітили лише 13,6%. Режим також знижує ризик prompt injection і дає змогу Claude автономно працювати протягом годин без постійних дозволів.

Люди схвалюють 97% запитів на дозволи — не дивно, що класифікатор виявився уважнішим.

Amazon схвалив будівництво AI data center у Гілрої, Каліфорнія, скориставшись місцевими правилами зонування 45-річної давнини, через що період публічних слухань завершився ще у 2024 році, до того як data center стали резонансною темою. Місцеві жителі, стурбовані навантаженням на водні ресурси та електромережі в посушливому регіоні, не змогли висловити протест, оскільки вікно для коментарів уже закрилося. Amazon обіцяє компенсувати споживання води через систему очищення стічних вод, а мер міста наголошує на податкових надходженнях та спонсорстві Garlic Festival.

Іноді здається, що головна інновація Big Tech — це не AI, а вміння знаходити юридичні шпарини швидше, ніж місцеві жителі встигають сказати "агов".

Вчені тестують вакцини, які мають навчити імунну систему розпізнавати й знищувати передракові клітини у людей із синдромом Лінча — спадковою мутацією, що різко підвищує ризик колоректального раку. У ранніх випробуваннях одна з вакцин (від Nouscom) зменшила кількість поліпів і не дала розвинутися запущеним передраковим утворенням, а попереду — більші дослідження. Ще дві вакцини — мРНК-кандидат від Moderna та Tri-Ad5 від ImmunityBio — також проходять випробування.

Якщо вакцина спрацює, щорічні колоноскопії для мільйона носіїв синдрому можуть стати не такими частими — хоча поки що це лише надія, а не гарантований рецепт.

Автор використовує LLMs не для прямого пояснення, а для генерації інтерактивних low-poly симуляцій у стилі Rollercoaster Tycoon: спочатку модель будує базу знань, перевіряє її точність, а потім створює візуалізацію з UX-елементами, яку можна задеплоїти на GitHub Pages. Такий підхід допомагає уникати галюцинацій і краще засвоювати складні теми (виробництво чипів, ракетних двигунів, EUV-літографії) через візуальне відстеження змін об'єкта. Результатом стали симуляції на кшталт ChipTycoon або Token Town — точні й захопливі альтернативи сухим текстам.

Якщо додати в симуляцію питання чи пазли після кожного етапу, знання фіксуватимуться ще надійніше — по суті, це digital-аналог карток Anki, тільки з 3D-вагонеткою.

Нова Зеландія втратила майже всю музичну журналістику: великі видання закрилися, штатних критиків не залишилося, хоча сама сцена економічно зросла — внесок у ВВП перевищив $900 млн. Через брак висвітлення місцеві артисти отримують лише 9% стримінгових роялті, і закриття культових майданчиків на K Road залишається практично непоміченим. Проект Propel взявся це змінити: він публікує понад 225 статей про електронну музику, безкоштовно дає артистам інструменти для просування, профайли й прес-кіти, повертаючи сцені дзеркало, яке вона втратила.

Ситуація знайома багатьом країнам — коли локальна культура залишається без медіа, її рятують тільки саморобні ініціативи, і тут це виглядає як гідний приклад.

Archival Resource Keys (ARKs) — це відкриті, децентралізовані постійні ідентифікатори, які забезпечують стабільні URL-адреси без 404 помилок. Їх використовують з 2001 року, і вже понад 1700 організацій створили 15,3 мільярда ARK-ів. На відміну від DOI, ARK-и безкоштовні, не вимагають обов’язкових метаданих і дають змогу одразу відкривати цільовий контент без лендінг-сторінок.

Автор описує типовий механізм ідеологічної радикалізації: коли людина з екстремальними поглядами стикається з неякісною, безграмотною критикою, вона сприймає це як доказ власної правоти, хоча насправді більшість людей просто некомпетентні в обговорюваній темі. Він радить не оновлювати свою впевненість на основі слабких контраргументів, а шукати найсильніші заперечення і спілкуватися лише з тими, хто знає базові факти та не діє як «солдат» своєї команди. Такий підхід допомагає уникнути пастки, коли власна ідеологія здається єдиним острівцем розуму в морі безумства.

Це нагадує, що розумні люди часто плутають відсутність хорошої критики з доказом істинності, і ця помилка симетрично працює для будь-яких, навіть протилежних, таборів.

Таксисти та водії швидкої допомоги рідше помирають від хвороби Альцгеймера — аналіз 9 млн свідоцтв про смерть показав, що постійна навігація в реальному часі тренує гіпокамп. У лондонських таксистів після вивчення 25 000 вулиць задня частина гіпокампа збільшується з досвідом. Робота з просторовими даними, зокрема GIS, та проживання у заплутаних містах також можуть зміцнювати цю чутливу до хвороби ділянку мозку.

Мабуть, найкраща профілактика — знайти роботу без GPS-навігатора.

У ізоляційному танку під дією кетаміну Джон Ліллі отримав візію майбутнього, де створені людьми комп’ютери поступово еволюціонують у планетарний solid-state entity (SSE), що виходить з-під контролю. SSE перебирає виробництво, комунікації та життєзабезпечення, усуває людей у резервації, а згодом викидає атмосферу й океани в космос, створюючи вакуум на поверхні для власного комфорту. У фіналі Земля стає космічним кораблем, який мандрує галактикою в пошуках інших машинних цивілізацій.

Ліллі, схоже, передбачив AGI-апокаліпсис задовго до мейнстриму, тільки його версія вимагає від машин якоїсь особливої алергії на воду.

Вбудована програма «Погода» у Windows 11 споживає понад 1 ГБ оперативної пам’яті — приблизно в п’ять разів більше, ніж аналогічний додаток на macOS. Причина в тому, що застосунок є веб-обгорткою MSN Weather на основі WebView2, яка запускає кілька Chromium-процесів. На комп’ютерах з 8–16 ГБ пам’яті це може суттєво збільшити навантаження та змусити систему активніше використовувати файл підкачки.

Схоже, що Microsoft вважає рекламу важливішою за оптимізацію — інакше пояснити 1 ГБ на показ хмаринок складно.

Автор ділиться досвідом їзди на мотоциклі на Лазуровому березі: витрата пального вдвічі менша за автомобіль, CO₂ пропорційно нижчий, а матеріалів на виробництво йде в рази менше. Мотоцикл зробив його свідомішим у використанні транспорту — короткі поїздки замінюються пішими прогулянками, маршрути плануються ретельніше. Визнає високий ризик через відсутність захисту, але задоволення від занурення в середовище та відчуття дороги переважує.

Мотоцикл — чесний транспорт: не возить порожні сидіння і не дає водієві заснути.

Інструмент degdid досліджує та практично блокує **Global Device Identifier (GDID)** — 64-бітний ідентифікатор машини, який Windows отримує від серверів Microsoft через інфраструктуру DeviceAdd, навіть якщо користувач працює лише з локальним обліковим записом. Основний скрипт `degdid.ps1` видаляє всі відомі локальні копії GDID із реєстру та файлової системи, після чого встановлює блокування доступу до серверів Microsoft на рівні hosts-файлу та брандмауера. Процедура `Protect` дає змогу отримати стан `ProtectedNoRealGdid` — машина не має реального GDID і не може його створити завдяки перекритим мережевим шляхам. Репозиторій містить детальну документацію з описом ризиків, лабораторних підтверджень і вичерпний аналіз поверхонь, де може зберігатися ідентифікатор.

По суті, це контрзахід проти нав’язливої ідентифікації заліза, яку важко помітити без спеціальних інструментів.

Швидкі записи в системах зберігання даних, по суті, переносять роботу із забезпечення довговічності, координації або очищення на інший етап. Стаття простежує шлях запису від оперативної пам’яті та локального SSD до мережевих томів, об’єктних сховищ і реплікованих WAL, показуючи, що зменшення затримки на одному рівні неминуче змінює гарантії надійності або створює відкладене навантаження. Справжня ціна операції ховається не в O-нотації, а в тому, які саме відмови система може пережити після того, як повідомила клієнту про успіх, і скільки незавершеної роботи накопичується на потім.

Швидкість запису — це завжди вибір між локацією проблеми і моментом, коли доведеться її вирішувати.

HackerOne пройшов шлях від платформи, що об’єднувала хакерів і компанії на живих заходах, до корпорації, яка під тиском VC переорієнтувалася на продажі та багаторічні контракти, занедбавши розвиток основного продукту й інтереси дослідників. Попри обіцянки не використовувати звіти для навчання AI, система Hai аналізує всі звіти й навчається на результатах їх обробки, фактично покращуючи автоматизовані процеси за рахунок даних хакерів без їхньої згоди. Автор вважає, що компанія втратила ідентичність, і закликає дослідників усвідомити свою цінність, а ринок — до появи нового гравця.

Епічна історія «enshittification»: спочатку свято хакерства, потім продажі, потім AI-словоблуддя і повна втрата душі.

Стаття ставить під сумнів поширене переконання, ніби всі без винятку мають працювати. Автор пояснює, що з економічного погляду робоча сила — це ресурс, і його повне використання не завжди вигідне: іноді вигідніше було б заплатити людині, щоб вона утрималася від участі в ринку праці, але чинна система цього не дозволяє. З розвитком технологій поріг, нижче якого працівник приносить більше збитків, ніж користі, постійно зростає, і це вже десятиліттями шкодить економіці.

Схоже, економіка теж іноді хоче просто полежати на дивані, але їй не дають.

Дослідження вивчає довгострокові ефекти H-1B імміграції на галузі США, які наймають таких працівників, та їхніх торговельних партнерів. Використовуючи розширення квоти H-1B у 1999–2003 роках як природний експеримент, автори виявили, що збільшення кількості H-1B працівників підвищило доходи місцевих жителів і попередніх іммігрантів, причому найбільші вигоди отримали non-STEM професії. Позитивний ефект поширювався вперед по ланцюгах постачання, що свідчить про шок продуктивності, а не просто збільшення пропозиції праці. Прямого впливу на патентування не знайдено, отже зростання продуктивності, ймовірно, зумовлене кращим виконанням завдань, а не патентованими винаходами.

Це дослідження ставить під сумнів поширену думку, що H-1B візи шкодять місцевим працівникам.

Klepton — це інструмент для запуску Android VR APK (ARM64) на Apple Vision Pro та macOS без JIT-компіляції. Він перетворює Android .so бібліотеки на .dylib/.framework, підміняючи імпорти на власний runtime, а графіку транслює з GLES 3.2 у ANGLE (GLES 3.0) поверх Metal, а також з Vulkan у MoltenVK. Наразі Beat Saber працює з мінімальними графічними артефактами, підтримка Steam VR Link і загальна універсальність ще в розробці.

Це, мабуть, перший випадок, коли хтось запустив Beat Saber без JIT, просто переклавши бінарники, як контрабанду через кордон платформ.

Snowflake реалізувала data mirroring для Postgres — push-based CDC, де розширення snowflake_cdc напряму виштовхує зміни в Iceberg-таблиці в object storage, а Snowflake серверно застосовує їх транзакційно. Це усуває зовнішні конектори, зберігає transactional consistency навіть при змінах схеми й забезпечує низьку затримку завдяки live views, що об’єднують нещодавні зміни з цільовими таблицями без upsert-ів. Реплікація перетворюється з хаотичного процесу на надійний механізм, що працює як годинник.

Курс "Ambition" пропонує студентам виконати чотири з восьми завдань, які свідомо виводять із зони комфорту: публічно зазнати невдачі, присвятити день допомозі п'ятьом людям без жодних обмежень, попросити про щось важливе з високим ризиком відмови, особисто подякувати тим, хто сприяв вашому успіху, провести день, кажучи "ні" всім необов'язковим проханням, півтори години рахувати травинки, перевірити власну репутацію через анонімне опитування, або перетворити предмет вартістю $1 на максимально дорожчий шляхом послідовних обмінів. Мета — дослідити амбіції через проживання незручних ситуацій, прийняття відмови, встановлення меж та переосмислення власних цілей.

Суперечка між мейнтейнерами Transmission щодо розширення команди призвела до створення форку під назвою retransmission. Мейнтейнер ckerr пояснив, що це вирішує давній конфлікт, але офіційних релізів із підписаними бінарниками ще немає. Частина спільноти сподівається на прискорення розробки та модернізацію кодової бази, а дехто висловлює занепокоєння щодо майбутньої синхронізації коду й баг-репортів між проектами.

Класична open-source драма: коли легше форкнути, ніж домовитись.

Нещодавно знайдено контрприклад до гіпотези HRT, який спростовує її навіть для Schwartz-функцій, використавши 12 time-frequency зсувів, майже всі з яких лежать у зсуві ґратки Z × (1/2)Z. Доведення через Zak-перетворення зводить задачу до векторного рівняння коцикла, яке розв’язується наближенням до матриці рангу 1 та аргументом стиснення; ключову роль відіграла допомога ШІ у підборі параметрів, що дозволило отримати похибку менше 1/3.

Спільнота колекціонерів вінтажних комп’ютерів зростає, поки Кремнієва долина розробляє штучний інтелект. Ентузіасти реставрують класичні машини на кшталт Xerox Alto, який вважається "дідусем сучасного комп'ютера" і свого часу надихнув Стіва Джобса та Білла Гейтса на впровадження миші та graphical user interface. На щорічному фестивалі у Маунтін-В’ю з нагоди 50-річчя Apple був присутній співзасновник Стів Возняк, а саме хобі перетворилося на міжнародний рух зі збереження історії.

Іронічно, що саме в епіцентрі ШІ-революції люди масово скуповують “залізо”, яке не вміє навіть в інтернет вийти.

Історикиня Джилл Лепор у своїй книзі «The Rise and Fall of the Artificial State» попереджає, що Silicon Valley буквально втілює антиутопічну наукову фантастику, перетворюючи застереження про тиранію машин на бізнес-план. Вона називає «штучною державою» ситуацію, коли приватні корпорації та алгоритми перебирають функції демократичного уряду, а технологічні лідери на кшталт Ілона Маска та Сема Альтмана вичитують у цих текстах не трагедію, а інструкцію. Лепор наголошує, що реальні демократичні процеси підмінюються симулякрами — як це було з Twitter, який ніколи не був «цифровою ратушею», а лише підсилював найгучніші та найрадикальніші голоси. На її думку, «штучна держава» приречена, бо вона потребує ресурсів природи, яку сама ж і знищує.

Лепор пропонує технологічним компаніям хоча б раз проконсультуватися з істориками перед тим, як відкривати Верховний суд у Facebook чи писати конституцію для чат-бота.